вторник, 19 мая 2020 г.

Тема: Узагальнення. Повторення вивченого матеріалу за рік

Пройти тестування https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=1316731


Інструктивна картка
Використовуючи власні конспекти уроків, підручник та  матеріали з власної папки, подайте навчальний матеріал за обраною темою у вигляді схеми, макета стенда або презентації, використавши необхідно програмне забезпечення. (Дозволяється використання ресурсів Інтернету.)
Створений матеріал надайте на електрону пошту вчителю під назвою Схема прізвище, Стенд прізвище або Презентація прізвище.
Демонстрація та обговорення створених матеріалів.
Публікація найкращих матеріалів на сайті школи.

вторник, 5 мая 2020 г.

Тема: Особистий та відкритий ключі. Сертифікат відкритого ключа ОCR-технології для розпізнавання паперових документів..

Опрацюй матеріал за посиланням
https://drive.google.com/file/d/16ICDgYpvIXucIKq_PIJIrVsFfjxbdG-d/view?usp=sharing

 ВИКОНАЙ ТЕСТ
https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=297347

Опорний конспект
Ключ - параметр криптографічної системи, який використовується для
У асиметричних криптосистемах ключі зазвичай створюються парами: ключ шифрування{\displaystyle e}, та ключ дешифрування{\displaystyle d}. Якщо знаючи один можна легко отримати інший, та навпаки (наприклад вони збігаються), то криптосистема називається шифруванням з симетричними ключами. Якщо ж з одного можна отримати інший, але навпаки дуже важко, то така система називається шифруванням з несиметричними ключами.
Приклади ключів:
  1. Відкритий ключ - ключ, котрий дозволяється передавати по відкритому каналу зв'язку, а таємний ключ - мусить зберігатися таємно, або передаватися з використанням закритого каналу зв'язку.
  2. Сеансовий ключ - ключ, що використовується під час сеансу обміну повідомленнями для захисту каналу зв'язку.
Жоден ключ шифрування не можна використовувати нескінченно. Час його дії має минати автоматично, подібно дозвільним документам, оскільки:
    • чим довше використовується ключ, тим більша ймовірність його компрометації;
    • чим довше використовується ключ, тим більші втрати при компрометації ключа;
    • чим довше використовується ключ, тим більша спокуса прикласти необхідні зусилля для його розкриття. Наприклад, розкриття ключа, який використовується протягом доби, дозволить прочитати всі повідомлення, передані протягом доби;
    • у низці випадків трудомісткість криптоаналізу визначається кількістю шифротекстів, отриманих у результаті шифрування одним ключем.
Для будь-якого криптографічного додатка необхідна стратегія, що визначає допустимий термін дії ключа. В залежності від застосування, різні ключі можуть мати різні періоди життя. Термін дії ключа не повинен бути надто тривалим та може залежати від важливості та обсягів даних, зашифрованих протягом заданого періоду. При виборі терміну дії ключа слід збалансувати ризики, пов'язані з заміною ключа або використанням фіксованого ключа.
Стандарт ISO/IEC 10770 здійснює класифікацію ключів за такими ознаками:
За типом криптосистеми
  1. Симетрична (симетричні ключі)
  2. Несиметрична (особистий (таємний) ключ та відкритий ключ)
За призначенням
  1. Системи шифрування (ключі шифрування, ключі дешифрування, вектори ініціалізації)
  2. Системи автентифікації (ключі печаток (MAC), ключі підпису, ключі перевірки підпису)
За ієрархією
  1. Головні ключі
  2. Ключі шифрування ключів
  3. Транспортні ключі
  4. Ключі даних
За часом використання
  1. Короткострокові ключі
  2. Довгострокові ключі.
Генерація ключів повинна здійснюватись апаратними генераторами випадкових чисел або криптографічно стійкими генераторами псевдовипадкових чисел. Якщо можлива атака на генератор псевдовипадкових чисел, то можливе дешифрування криптограм зі складністю, меншою ніж складність атаки грубою силою навіть при відсутності вразловостей у алгоритмах шифрування.
Ключі повинні зберігатись і використовуватись у апаратних криптографічних модуляхсмарт-картках та токенах, які не дозволяють експорт ключа у незашифрованому вигляді.
Після виведення з дії ключі повинні знищуватись способом, який не допускає їх відновлення. Найнадійнішим способом є знищення носія ключів (механічне, термічне тощо). Допускається повний перезапис носія.
Відкритий ключ - параметр криптографічного алгоритму перевірки електронного цифрового підпису, доступний суб'єктам відносин у сфері використання електронного цифрового підпису.
Відкритий ключ використовується для перевірки ЕП документів (файлів), які отримані. Він працює тільки в парі з закритим (особистим) ключем.
Відкритий ключ міститься в сертифікаті відкритого ключа, і підтверджує приналежність відкритого ключа ЕП певній особі. Крім самого відкритого ключа, сертифікат відкритого ключа містить в собі персональну інформацію про його власника (ім'я, реквізити), унікальний реєстраційний номер, термін дії сертифіката відкритого ключа.
Для забезпечення безпеки і виключення підміни відкритих ключів Центр «Україна» проводить сертифікацію відкритих ключів ЕП шляхом підписання відкритого ключа користувача своїм секретним ключем - ключем Центру.
Власнику ключа ЕП видається сертифікат відкритого ключа, який містить такі відомості:
  • відкритий ключ ЕП;
  • ім'я власника, інші ідентифікуючі дані;
  • терміни дії ключа;
  • унікальний номер сертифіката відкритого ключа ЕП;
  • найменування центру, який видав сертифікат.
Сертифікат ключа ЕП в електронному вигляді, підписаний секретним ключем Центру «Україна», направляється користувачу ЕП і вноситься до реєстру сертифікатів Центру, а також за бажанням користувача може бути опублікований на веб-сайті АЦСК «Україна».
Виконати вправу

понедельник, 4 мая 2020 г.

Тема: Електронний документ, його ознаки та правовий статус.Електронний документообіг. Електронний цифровий підпис.

Опрацюй матеріал за посиланням
https://drive.google.com/file/d/1DH65Dw-aLeo4r-dv9IX2qDujK9ME32IC/view?usp=sharing
https://drive.google.com/open?id=1FmJruU8xvOTitfDkN0I18AWQZyq-PMXx
Завдання 1.Створити карту знань до теми.
Завдання 2.Знайти інформацію та підготувати повідомлення про ОCR-технології.

Поняття та ознаки електронного документа
Відповідно до статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ – це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа.
Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним цифровим підписом автора. У разі надсилання електронного документа кільком адресатам або його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа. Якщо автором створюються ідентичні за документарною інформацією та реквізитами електронний документ та документ на папері, кожен з них є оригіналом і має однакову юридичну силу.
Оригінал електронного документа має довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством. У визначених законодавством випадках може він бути пред'явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії.
Обов’язковим реквізитом електронного документа є обов’язкові дані в електронному документі, без яких він не може бути підставою для його обліку і не матиме юридичної сили.
Електронна копія електронного документа засвідчується у порядку, встановленому законом.
Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством.
Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Електронний документ не може бути застосовано як оригінал, якщо цим документом є:
1) свідоцтво про право на спадщину;
2) документ, який відповідно до законодавства може бути створений лише в одному оригінальному примірнику, крім випадків існування централізованого сховища оригіналів електронних документів;
3) в інших випадках, передбачених законом. Нотаріальне посвідчення цивільно-правової угоди, укладеної шляхом створення електронного документа (електронних документів), здійснюється у порядку, встановленому законом.
Порядок зберігання електронного документа
Суб’єкти електронного документообігу повинні зберігати електронні документи на електронних носіях інформації у формі, що дає змогу перевірити їх цілісність на цих носіях.
Строк зберігання електронних документів на електронних носіях інформації повинен бути не меншим від строку, встановленого законодавством для відповідних документів на папері. У разі неможливості зберігання електронних документів на електронних носіях інформації протягом терміну, встановленого законодавством для відповідних документів на папері, суб'єкти електронного документообігу повинні вживати заходів щодо дублювання документів на кількох електронних носіях інформації та здійснювати їх періодичне копіювання відповідно до порядку обліку та копіювання документів, встановленого законодавством. Якщо неможливо виконати зазначені вимоги, електронні документи повинні зберігатися у вигляді копії документа на папері (у разі відсутності оригіналу цього документа на папері). При копіюванні електронного документа з електронного носія інформації обов'язково здійснюється перевірка цілісності даних на цьому носії.
При зберіганні електронних документів обов’язкове додержання таких вимог:
1) інформація, що міститься в електронних документах, повинна бути доступною для її подальшого використання;
2) має бути забезпечена можливість відновлення електронного документа у тому форматі, в якому він був створений, відправлений або одержаний;
3) має зберігатися інформація, яка дає змогу встановити походження та призначення електронного документа, а також дату і час його відправлення чи одержання.
Суб’єкти електронного документообігу можуть забезпечувати додержання вимог щодо збереження електронних документів шляхом використання послуг посередника, у тому числі архівної установи, якщо така установа додержується вимог цієї статті. Створення архівів електронних документів, подання електронних документів до архівних установ України та їх зберігання в цих установах здійснюється у порядку, визначеному законодавством.
Електронний цифровий підпис: поняття, ознаки, правовий статус
У разі переходу до безпаперових технологій документообігу одним з перших постає питання: чи буде такий документообіг юридично значимим? І якщо так, то чим забезпечуватиметься його легітимність?
Єдиним інструментом, що вирішує цю проблему, є електронний цифровий підпис.
З правової точки зору електронний цифровий підпис - це різновид електронного підпису, який за юридичним статусом прирівнюється до власноручного в разі виконання технічних умов, визначених законом. З фізичної ж точки зору він являє собою унікальний електронний код, за допомогою якого підтверджується цілісність та юридична сила електронного документа, а також однозначно ідентифікується особа, яка його підписала.
Таким чином електронний цифровий підпис підтверджує незмінність редакції документа, а у випадку внесення до документа навіть найнезначніших коригувань засвідчує, що такий документ уже не має юридичної сили.
Створення електронного документа завершується накладанням електронного підпису.
Електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, що здійснюється з використанням електронних документів. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.
Особистий ключ - параметр криптографічного алгоритму формування електронного цифрового підпису, доступний тільки підписувачу.
Відкритий ключ - параметр криптографічного алгоритму перевірки електронного цифрового підпису, доступний суб'єктам відносин у сфері використання електронного цифрового підпису;
Електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо:
  • електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису;
  • під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису;
  • особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті.
Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.
Під сертифікатом ключа розуміється, документ, виданий центром сертифікації ключів, який засвідчує чинність і належність відкритого ключа підписувачу. Сертифікати ключів можуть розповсюджуватися в електронній формі або у формі документа на папері та використовуватися для ідентифікації особи підписувала. Посилений сертифікат ключа - сертифікат ключа, виданий акредитованим центром сертифікації ключів, засвідчувальним центром, центральним засвідчувальним органом.
Сертифікат ключа містить такі обов'язкові дані:
  • найменування та реквізити центру сертифікації ключів (центрального засвідчувального органу, засвідчувального центру);
  • зазначення, що сертифікат виданий в Україні;
  • унікальний реєстраційний номер сертифіката ключа;
  • основні дані (реквізити) підписувача - власника особистого ключа;
  • дату і час початку та закінчення строку чинності сертифіката;
  • відкритий ключ;
  • найменування криптографічного алгоритму, що використовується власником особистого ключа;
  • інформацію про обмеження використання підпису.
Посилений сертифікат ключа, крім обов'язкових даних, які містяться в сертифікаті ключа, повинен мати ознаку посиленого сертифіката ключа. Інші дані можуть вноситися у посилений сертифікат ключа на вимогу його власника.
Законом визначено поняття підписувача - особа, яка на законних підставах володіє особистим ключем та від свого імені або за дорученням особи, яку вона представляє, накладає електронний цифровий підпис під час створення електронного документа.
Підписувач має право:
  • вимагати скасування, блокування або поновлення свого сертифіката ключа;
  • оскаржити дії чи бездіяльність центру сертифікації ключів у судовому порядку
В той же час він зобов’язаний:
  • зберігати особистий ключ у таємниці;
  • надавати центру сертифікації ключів дані згідно з вимогами цього Закону для засвідчення чинності відкритого ключа;
  • своєчасно надавати центру сертифікації ключів інформацію про зміну даних, відображених у сертифікаті ключа.
Основні принципи електронного документообігу
Основними принципами електронного документообігу є:
Однократна реєстрація документа - паралельне виконання різних операцій з метою скорочення часу руху документів і підвищення оперативності їх виконання.
Безперервність руху документа - єдина база документарної інформації для централізованого зберігання документів і що виключає дублювання документів.
Ефективно організована система пошуку документа - відправлення та передавання електронних документівВідправлення та передавання електронних документів здійснюються автором або посередником в електронній формі за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем або шляхом відправлення електронних носіїв, на яких записано цей документ.
Якщо автор і адресат у письмовій формі попередньо не домовилися про інше, датою і часом відправлення електронного документа вважаються дата і час, коли відправлення електронного документа не може бути скасовано особою, яка його відправила. У разі відправлення електронного документа шляхом пересилання його на електронному носії, на якому записано цей документ, датою і часом відправлення вважаються дата і час здавання його для пересилання.
Електронний документ вважається одержаним адресатом з часу надходження авторові повідомлення в електронній формі від адресата про одержання цього електронного документа автора, якщо інше не передбачено законодавством або попередньою домовленістю між суб'єктами електронного документообігу.
Перевірка цілісності електронного документа проводиться шляхом перевірки електронного цифрового підпису.

воскресенье, 26 апреля 2020 г.

Тема: Підсумковий урок з теми «Технічні та програмні засоби обробки документів та інформації».

Виконайте завдання: Тематичне оцінювання з теми: «Документи та документообіг. Технічні та програмні засоби обробки документів та інформації»

Перейдіть за посиланням вкажіть прізвище та ім'я. Виконайте тест.  https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=196969

вторник, 21 апреля 2020 г.

Тема: Практична робота «Створення та пересилання документів».


«Створення та пересилання документів»

В ході виконання роботи дотримуйтеся правил техніки безпеки

Завдання. Створити спільну статтю на тему: «Моя майбутня професія».

Хід роботи.

Для тих, хто не має електронної скриньки на Gmail
1. Зайдіть до власної електронної скриньки
1.2  Для тих, хто  має електронну скриньку на Gmail
У рядку Адреса будь-якого браузера введіть http://www.google.com.ua/.  та створіть поштову скриньку Gmail.
2.Напишіть листа на адресу alenaderevianko.15@gmail.com.
Тема листа: Прізвище, ім’я.
Текст листа Тема уроку.
3. У вікні, що з’явилося, натисніть кнопку Создать (Створити) і виберіть необхідний вид документа. Натисніть кнопку Документ .
4. У наступному вікні, яке схоже на документ текстового редактора MS Word, створіть новий документ.
5. Введіть заголовок статті «Моя майбутня професія».
6. Напишіть вступний абзац статті.
7. Для спільної роботи з документом натисніть кнопку Предоставить доступ (Надати доступ) у правій верхній частині вікна, щоб надати доступ всім учням для редагування.
8. У вікні, що з’явилося, введіть адреси поштових скриньок Gmail учнів або виберіть їхні адреси зі списку контактів.
9. Відкрийте документи сусіда зліва та сусіда справа і додайте до них по два речення відповідно змісту документа.
10. Відкрийте власний документ і прокоментуйте дописи, які додані до вашого документу.
11. Надішліть свій документ вчителю для оцінювання.


понедельник, 20 апреля 2020 г.

Тема:Програмні засоби обробки документів та інформації.Види систем обробки текстів. Комунікаційні технології..

ПРЕЗЕНТАЦІЯ


КОНСПЕКТ 

Виконайте завдання: Поняття документу. Призначення та класифікація документів. Документообіг. Загальні правила оформлення документів.
Перейдіть за посиланням вкажіть прізвище та ім'я. Виконайте тест.https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=652938

пятница, 17 апреля 2020 г.

Тема: Практична робота «Оформлення письмової роботи зі створенням бібліографічних списків та покажчиків


Практична робота
Хід роботи.
1.                 Написати фрагмент реферату на одну із поданих в таблиці тематик.
2.                 Матеріал для реферату знайти в мережі Інтернет.
3.                 Скласти зміст до реферату.
4.                 В рефераті використати 5 цитувань з різних джерел, оформивши їх згідно правил та вказавши джерела, звідки використана цитата.
5.                 В рефераті використати 5 перефразувань джерел, оформивши їх згідно правил.
6.                 В рефераті використати 2-3 перефразувань одночасно декількох джерел, оформивши їх згідно правил.
7.                 Додати до реферату 2-3 малюнки, оформивши їх згідно правил.
8.                 Додати до реферату 2 таблиці, оформивши їх згідно правил.
9.                 Додати до роботи 2-3 додатки, оформивши їх згідно правил.
10.             Створити список використаних джерел, розташувавши за алфавітом.
11.             Створити список використаних джерел, розташувавши за датою.
Теми рефератів
п\п
Тема реферату
п\п
Тема реферату
1
Безпечний Інтернет
6
Чудеса світу
2
Соціальні мережі
7
Чудеса України
3
Пошук в Інтернеті
8
Видатні постаті сьогодення
4
Складові комп'ютера
9
Моє місто в історії
5
Моє захоплення
10
Письменники Чернігівщини